Наукова школа та історія кафедри

Кафедра хімічної технології кераміки та скла КПІ ім. Ігоря Сікорського – один з найстаріших підрозділів Київського політехнічного інституту, бере свій початок від кафедри технології будівельних матеріалів і мінеральних речовин, утвореної у 1898 році при заснуванні інституту. Засновником кафедри був академік АН України Б.С. Лисін (1883-1970).
Академік Академії наук України Борис Савелійович Лисін – один із основоположників сучасної хімії і технології силікатів, засновник та багаторічний завідувач кафедри силікатів Київського політехнічного інституту.


Б.С. Лисін – учень Рівненського реального училища
Зошит Б.С. Лисіна – учня Рівненського реального училища

З перших днів роботи на кафедрі Б.С.Лисін бере активну участь в науковій роботі, готує монографії та чисельні статті в журналах з найактуальніших питань цементу, кераміки та скла. Особливе місце в діяльності Б.С.Лисіна посідає робота в комісії з вивчення природних ресурсів України, яка була створена під керівництвом першого президента Української Академії наук, всесвітньо відомого вченого академіка В.І.Вернадського.


Б.С. Лисін – студент Київського політехнічного інституту
Б.С. Лисін серед викладачів Київського політехнічного інституту

Б.С. Лисін – молодий викладач Київського політехнічного інституту

Плідна наукова і викладацька діяльність була гідно оцінена: у 1921 р. професора КПІ Б.С. Лисіна обирають завідувачем нової кафедри силікатів. З 1923 по 1928 рр. він працює також деканом хімічного факультету КПІ та директором хімічного заводу.
В 1939 р. Академія наук України обрала Б.С. Лисіна своїм дійсним членом за спеціальністю “Хімія і технологія силікатів”. З його ініціативи в Академії наук України був створений Інститут мінеральної сировини, директором якого він був з 1940 р.
У важкі післявоєнні часи Б.С. Лисін усі сили віддає справі якнайшвидшої відбудови зруйнованих в роки війни підприємств будівельної індустрії. Ним запропоновано цілий ряд принципово нових силікатних матеріалів, що широко використовувались на практиці.

Б.С. Лисін – декан хіміко-технологічного факультету
Б.С. Лисін в лабораторії

Б.С. Лисін – директор Інституту мінеральної сировини АН УРСР
Б.С. Лисін зі студентами кафедри

В 1950 р. Б.С. Лисіну спільно з кандидатом технічних наук О.В. Череповою присуджена Державна премія СРСР за дослідження, розвиток та впровадження безолов’яних та безсвинцевих емалей для керамічних виробів.


Диплом академіка АН УРСР Б.С. Лисіна


На вшанування пам’яті академіка Б.С. Лисіна та в ознаменування 130-річчя з дня його народження одна з центральних вулиць рідного міста Новоград-Волинського отримала назву вул. Академіка Лисіна.

Вшанування пам’яті видатного вченого у щотижневику “2000”

Багато наукових напрямів, сформульованих Б.С.Лисіним були підхоплені і продовжують розвиватися сьогодні. Серед його учнів: чл.-кор. Академії наук України О.О. Пащенко, доктори і кандидати технічних наук І. Я. Слободяник, Є.О. Галабутська, Г.Ф. Ромс, Ю.Є.Корнілович, О.В. Черепова, І.Д. Фінкельштейн, та багато ін.

 

28 серпня 2014 р. за участю ректора НТУУ “КПІ” Михайла Захаровича Згуровского відбулось урочисте відкриття Алеї зірок університету, яку розташовано напроти головного корпусу КПІ. Серед 12-ти зірок присвячених видатним науковцям та діячам, які працювали в університеті тепер є зірка Бориса Савелійовича Лисіна, яка нагадуватиме нащадкам про вагомий вклад в науку, зроблений цим видатним вченим.

Основні дати:

1921 рік – утворена кафедра технології силікатів;
1969 рік – перейменовано на кафедру хімічної технології кераміки та скла після виділення кафедри технології композиційних матеріалів.

Завідувачі кафедри:

1921 – 1956 роки – академік Академії наук УРСР, лауреат державної премії, д.т.н., проф. Лисін Б.С.;
1956 – 1964 роки – д.т.н., проф. Алентьєв О.О.;
1964 – 1981 роки – д.т.н., проф. Ралко О.В.;
1981 – 2005 роки – д.т.н., проф. Крупа О.А.;
2005 – 2021 роки чл.-кор. НАН України, д.х.н., проф. Корнілович Б.Ю.
з 2021 року і по цей час – к.т.н., доц. Тобілко В.Ю.

Багато випускників кафедри займали і займають високі пости в органах державного управління, стали керівниками промислових підприємств, успішними менеджерами.